Харківський художній музей
Один із найстаріших музеїв і одне з найцінніших мистецьких зібрань України. У приміщенні колишнього маєтку, збудованому 1912 року, музей розмістився у 1944-му — під час Другої світової війни, коли уціліла колекція повернулася з евакуації. Велику частину колекції втрачено під час відступу німецьких військ, які облили бензином і підпалили будівлю музею, попередньо вивізши звідти цінні твори.
До нашого часу з-поміж експонатів дійшли гравюри Альбрехта Дюрера та Пітера Брейгеля-старшого, унікальна колекція оригінальної голландської графіки XVII–XIX століть. Окрему залу в музеї присвячено Іллі Рєпіну: серед одинадцяти його робіт є, зокрема, другий варіант картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», який, за спогадами митця, сподобався йому більше. У музейному зібранні є й твори інших класиків та сучасних українських майстрів — Володимира Боровиковського, Івана Айвазовського, Сергія Васильківського, Миколи Самокиша, Олександра Мурашка, Юрія Нарбута, Миколи Пимоненка, Тетяни Яблонської.
Започаткований 1805 року Василем Каразіним, який придбав колекцію з двох з половиною тисяч графічних творів для Харківського університету, мистецький фонд тепер налічує понад 25 000 експонатів західноєвропейського та українського мистецтва, а також декоративно-ужиткового (зокрема східного) мистецтва XV–XXI століть. У другій половині XIX століття поповнювати колекцію допомагали випускники Харківського університету, які дарували й залишили в спадок тисячі робіт європейських живописців, у тому числі колекцію оригінальної голландської графіки та натюрмортів.
2 березня 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення, музей постраждав від першої вибухової хвилі, а згодом пережив ще дві вибухові хвилі. Були потрощені всі вікна й дах, обсипався тиньк, винесло двері. Все це порушило температурно-вологісний режим.
13 квітня 2023 року музей уперше після початку повномасштабного вторгнення відчинився для відвідувачів із виставкою харківського митця Віктора Ковтуна «Там, де ми є» — своєрідною хронікою воєнних подій у 160 картинах, написаних після 24 лютого 2022 року, що зображають медиків, військовиків, рятувальників, комунальників, волонтерів.
Між атаками висаджені вікна залагоджували волонтери, а завдяки благодійникові в основній будівлі музею вже встановлено нові. Нещодавно музей отримав кошти на відновлення даху. Однак ремонту потребує і сама будівля — зовні та зсередини, а під фондосховище — через загрозу подальших ракетних ударів — доведеться пристосувати цокольний поверх: встановити системи вентиляції повітря, облаштувати їх обладнанням (стелажі, полиці тощо). Критичним є наявність осушувачів повітря для дотримання оптимального температурно-вологісного режиму.
